Рада прийняла закони, яким остаточно позбавила власників землі прав продавати, володіти та користуватися землею!
Так, ми не помилилися, під вивіскою вільного ринку землі, відбулося ще більш жорстке попрання прав власників землі, прав українців як громадян, як власників української землі.
Власник землі, який віддав землю в оренду, вже не має права володіти, користуватися та розпоряджатися власною землею - так вирішила влада, прийнявши такі закони.
Єдине спасіння власників землі – це Товариство Власників Землі та закон про прогресивні земельні відносини.
Читаємо про все детальніше далі…
Відповідно до оновленої статті 131 (стаття 131 доповнена частиною третьою) Земельного кодексу України, власник землі не має права продати землю без згоди орендаря. Українці отримали ще більш жорсткий мораторій з обмеженнями, якими керує вже не держава, а приватні особи – орендарі, яких можна сміливо називати новими феодалами чи панами й які цинічні, зухвалі, жадібні й скоро проявлять свою жорстокість. Це повна деградація державності.
Частиною 3 стаття 131 Земельного кодексу України забито останній цвях у труну так званого ринку землі та обіцянок про вільне розпорядження землею:
Земельні ділянки ділянки сільськогосподарського призначення:
«а) можуть бути відчужені за договором дарування, довічного утримання, спадкового договору лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи);
б) без згоди суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки:
не можуть передаватися власниками у заставу;
не можуть бути внесені до статутного (складеного) капіталу. »
Тобто без згоди орендаря власник землі може продати земельну ділянку тільки родичу, що ніяк не змінює для орендаря статус земельної ділянки та й для чого ділянку чоловікові продавати чи дарувати дружині, хіба що перед розлученням.