Бути нащадком героя ОУН-УПА, з дитинства захоплюватися Степаном Бандерою, зачитуватися історією повстанського руху, всіляко допомагати воїнам АТО, говорити виключно українською мовою, зневажати поборників «російського світу»... А потім відразу забути про своє коріння, отримати російський паспорт, вступити до головної партії країни окупанта - «Єдину Росію» і стати її ідеологом. Саме тап виявив свій «патріотизм» Клим Роман Богданович.

«Особу Степана Бандери українцями недостатньо вивчено. З нього зробили бандита та неадеквату. Насправді ж він був дуже розумною людиною і боровся за свою країну», – у цьому Роман Клим любив переконувати колег і все своє оточення ще кілька років тому. Про це пише " Politeka ".

Він завжди знаходив вагомі аргументи для доказу своєї правоти. І невипадково. Адже вивчення історії ОУН-УПА ще зі студентства було одним із головних інтересів Романа Клима. Про це він відкрито заявляв під час роботи помічником нардепа. Наприклад, на сайті Верховної Ради досі можна знайти дуже коротку біографію Романа Клима, в якій чітко вказано: Захоплення – історія ОУН-УПА, шахи.

Щоправда, зараз Клим Роман Богданович багато б віддав, щоб цей рядок на сайті прибрали. Бо «червоно-чорний прапор» проміняв на путінський триколор. Свою улюблену націоналістичну пісню «Гей, браття-опришки» на «Росія – наша священна держава, Росія – улюблена наша країна». А всі національні українські свята стер зі своєї пам'яті та пам'яті своїх дітей, як і спілкування рідною мовою.

Якщо ще п'ять років тому розмовляв виключно українською та не розумів, як можна не володіти ним досконало, то незабаром «рідна мова» залишилася лише для спілкування у сімейному колі. А нині про мову діда та прадіда зовсім забув. Тому що посаду в партії «Єдина Росія» та паспорт із двоголовим орлом зобов'язують. Тож за які ж пряники недавній затятий патріот зміг продати не лише принципи і Батьківщину, а й рідних?

Закоханість у Путіна

Інтерес до політики Роман Клим почав виявляти у досить юному віці. У студентстві був головним редактором газети "Каменяр" Львівського національного університету імені Франка.

У двадцять років він став завідувачем відділу політики газети «Молодь України». Пізніше співпрацював із урядовими виданнями «Урядовий кур'єр», «Голос України» тощо. Став членом Спілки журналістів України, отримав кілька професійних нагород та переконував, що головна мета ЗМІ – підтримка національного виробника та формування національної культури.

На початку 2000-х молодого та перспективного помітили хлопці з партії «За єдину Україну!». Нею керував глава адміністрації Президента України Володимир Литвин, а до першої десятки партійного списку входили Анатолій Кінах, прем'єр-міністр, Володимир Семиноженко, віце-прем'єр-міністр Володимир Бойко, гендиректор «Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча» і т.д.

Клим Роман Богданович на платній основі став помічником народного депутата Лариси Полякової, яка найкращі свої роки присвятила викладанню наукового комунізму у Дніпропетровському державному університеті та у цьому ж місті була відомим організатором лекційної пропаганди.

Політичні зв'язки дозволили Роману Климу влаштуватись на хлібну посаду до Антимонопольного комітету України. Але після цілої черги корупційних скандалів йому довелося звільнитися.

Обзавівшись зв'язками у Верховній Раді, Клим Роман вирішив йти далі. Створив компанію «Рапорт Україна», зібравши у т.ч. фахівців у галузі маркетингу, GR та PR. Обіцяв «забезпечувати повноцінну підтримку для діяльності Вашого бізнесу в Україні засобами PR та реклами».

Але бізнес йшов не дуже ... Чи то справа в складному характері керівника, з яким не міг ужитися жоден підлеглий, то в перспективнішій роботі в нафтовому краї Російської Федерації - Ханти-Мансійський автономний округ. Куди Клим Роман Богданович із 2011 року їздив із завидною регулярністю. А останніми роками й зовсім не виїжджав до України.

Вибори в цьому регіоні РФ посіяли перші паростки закоханості у Путіна. До речі, саме Клим доклав багато зусиль, щоб мешканці Ханти-Мансійського акціонерного товариства проголосували за президента Путіна у 2012 році. Після чого Україна втратила Крим і отримала війну на Донбасі.

За таке віддане кохання та вірність господареві Кремля, а точніше його партії, Климу Роману Богдановичу добре платили, та й можливі перспективи обіцяли бути райдужними. Щоправда, тоді ще український «патріот» зовсім не приховував свого коріння. Міг дозволити собі вільно спілкуватися українською мовою і навіть посперечатися з колегами з РФ про непросту та недооцінену роль Степана Бандери в історії.

Все змінилося у 2014 році. Після анексії Криму та початку агресії Росії проти України. З вуст уродженця Західної України вже не було чути рідної мови та полум'яних висловлювань із націоналістичним ухилом.

Гроші дорожчі за пам'ять предків

Клим Роман народився у селі Старий Мізунь на Івано-Франківщині. Воно добре відоме тим, хто захоплюється історією ОУН-УПА. Наприкінці 1940-хх саме тут було найактивніше підпілля ОУН у Вигідському районі.

Крім того, з цього села вийшли два знамениті представники повстанського руху – Володимир Горбай, командир сотні УПА «Опришки» та Іван Клим, діяч українського націоналістичного руху, повітовий провідник ОУН Долинщини, член Крайового Проводу ОУН Центральних та Східних Земель.

1942 року спільно з Євгеном Стаховим створював структуру ОУН на Донбасі. А в 1943—1944 роках. займався організацією діяльності підпільної радіостанції «Самостійна Україна» (кодова назва «Афродіта») поблизу міста Сколе на Львівщині. Певне, медійний талант у Клима Романа передався від відомого родича.

1944 року повітового провідника Івана Клима публічно повісили на ринку в Дрогобичі. У радянські часи його ім'я було забуте, та й у родині Клима Романа Богдановича про відомого родича намагалися зайвий раз не згадувати – обережно. Щоправда, лише до того часу, поки Клим Роман вирішив емігрувати до Канади.

У процесі оформлення документів заслуги діяча ОУН відіграли Климу Роману. Українська діаспора усіляко допомагала нащадку героя націоналістичного руху. Брала участь у облаштуванні побуту, працевлаштуванні, підтримувала процес асиміляції його сім'ї. На жаль, їхні зусилля не мали успіху. Проживши кілька років у Канаді, Клим Роман Богданович залишив дружину та сина та повернувся до України. Як виявиться пізніше, якщо Климу так вигідніше і зручніше, він зможе відмовитися і від рідних, і від Батьківщини.

Після повернення в Україну він незабаром повторно одружився і став батьком вдруге. Вирушаючи до Ханти-Мансійська на підготовку перших російських виборів, Клим Роман Богданович переконував себе, що це не на довго. І спочатку розглядав такий проект, як можливість заробити хороші гроші. До речі, гонорари за його послуги, за мірками України, були надхмарними. Усього за кілька поїздок він зможу придбати собі заміський будинок та дорогий автомобіль.

Але незабаром «зачепився» у нафтовому краї ґрунтовно. До Києва повертався наїздами – побачитись із сім'єю. А з початком війни на Донбасі ще й для того, щоби трохи підзаробити на цих трагічних подіях. Правду кажуть, кому війна, а кому...

Разом із партнерами організував невелике швейне виробництво Kozak style. Займався пошиттям рюкзаків, сумок із патріотичною символікою. А також чохлів для автомата Калашнікова (АК-74). Бізнес йшов досить непогано, та й зараз продовжує процвітати. Але на горизонті з'явився черговий проект у Росії і Клім Роман знову поставив патріотичні настрої на паузу. Мовляв, від них ситий не будеш, а в Росії Путін добре платить.

«У сусіда хата більша, а жінка краща»

Коли Климу Роману виповнилося сорок років, він зрозумів, що настав час доглядати собі тепле і постійне містечко. Та й політичним амбіціям час би реалізуватися. Зваживши всі «за» та «проти», нащадок активіста ОУН вирішив, що в країні-агресорі перспектив більше і життя ситніше.

Використовуючи зв'язки в Ханти-Мансійську, він отримав посвідку на проживання в РФ, і почав готувати ґрунт для переїзду своєї родини. У Ханти-Мансійську Роману Климу пообіцяли одразу дві престижні посади – помічника депутата думи округу Андрія Філатова та радника першого заступника губернатора з внутрішньої політики Олексія Шипілова.

Але виставили ультиматум – стати членом партії Путіна та отримати російське громадянство. З першим Клим Роман Богданович упорався відносно швидко. А ось над виконанням другого довелося поклопотати та попросити ханти-мансійських покровителів, які допомогли прискорити питання набуття громадянства. Залишається лише здогадуватися, що попросили покровителі в обмін на громадянство.

Але факт залишається фактом – лише за кілька місяців уродженець Івано-Франківської області «дістав із широких штанин» паспорт громадянина Російської Федерації.

Після отримання громадянства Росії, Роман Клим вирішив повністю поринути в російську «патріотичну» повістку, з усією атрибутикою та традиціями. Зокрема, Клим, щоб не відрізнятись від інших, своїх нових співгромадян, вирішив створити собі історію про діда – радянського героя. Тому через антиквари скуповує старі радянські ордени. У комплекті з фотографією діда, якого видає за радянського до мозку кісток ветерана, йде на акцію «Безсмертний полк». І ось це максимальний ступінь цинізму, як до самого діда Романа Клима, так і до самої ідеї ОУН-УПА, яку Клим максимально підтримував, ще будучи громадянином України.

А як же український паспорт із тризубом на обкладинці запитаєте ви?

Як виявилося, Україна та паспорт із національним гербом непридатні для просування по службі, особливо в Росії. Щоправда, відмовлятися від нього Клим Роман, зважаючи на все, не планує. Можливо, чекає змін у законодавстві, про які минулого року заявляло МЗС України, – про процес запровадження подвійного громадянства. Тоді колишній український патріот зможе мешкати два життя.

В одній із них він буде російським чиновником, який підіймається кар'єрними сходами в головній партії країни-агресора. Він не звертатиме уваги на те, що рішення її керівників привели та призводять до вбивств земляків, до того, що тисячі залишилися без даху над головою, а сотні дітей без батьків. На це можна заплющити очі. Адже свій дім, свої діти та своє майбутнє важливіше. В'їжджаючи в Україну за національним паспортом, він «коситиме» під свого. Різко згадає рідну мову, під час застілля заспіває українську пісню, відправить пожертву на потреби АТО і, можливо, під час дискусії навіть назве Росію окупантом.

Але, повертаючись додому, до Ставрополя, єдинорос і головний ідеолог регіонального відділення партії «Єдина Росія» Клим Роман Богданович закине подалі паспорт із тризубом, дістане тільки-но отриманий документ із двоголовим орлом і згадає, що «у сусіда хата більша». І хай хата ця ворожа, окупантська, але в ній добре годують, обіцяють золоті гори, а російський карбованець долоні не палить. Та тільки не дарма кажуть, що зрадників зневажають навіть ті, кому вони послужили службу. А зрадників Батьківщини – тим більше…