Приклад преподобного Онуфрія Великого надихає на ревнощі в служінні Господу і відданість древнім канонам і статутам Святої Православної Церкви.
Як повідомляє Центр інформації УПЦ, с посиланням на news.church.ua, про це Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів в інтерв'ю напередодні дня свого небесного покровителя.
"Ми не завжди уявляємо, які випробування випадають людям, які присвячують все своє життя служінню Богу. Одна справа прийти в монастир на два, на три дні, на тиждень або навіть на рік, знаючи, що ти з цього монастиря підеш і зможеш далі вести інший спосіб життя. А інша справа, коли людина обирає шлях на все життя. У цієї людини буде сильна духовна боротьба, сам диявол повстає на таку людину, намагається збити його зі шляху. Найчастіше диявол перемагає нас, ми падаємо, розбиваємося, ранимо себе, потім піднімаємося, набуваючи духовний досвід, і наступного разу, коли диявол нападає, ми вже в цій спокусі можемо встояти», - зазначив Митрополит Онуфрій.
Предстоятель УПЦ зазначив, що преподобний Онуфрій Великий був «одним з тих славних відлюдників, які можуть нас навчити цій духовній боротьбі, яку вони пройшли самі».
"Людина повинна не тільки вірити в Бога, вона повинна довірити себе Богу. Коли людина довіряє себе Богу, він стає на шлях, який веде до істини, на шлях пізнання Бога. Тоді людина починає підкорювати свій розум, свої почуття волі Божої. Так робив преподобний Онуфрій Великий - він упокорював себе перед Богом і саме в цьому полягає найцінніша духовна спадщина святого", - підкреслив Його Блаженство.
Його Блаженство підкреслив, що нам потрібно вчитися у святих, як правильно будувати своє земне життя як «короткий проміжок часу, який має початок і кінець», даний нам на те, «щоб ми показали свою вірність до Бога і свою любов до нього і до ближнього, як носія образу Божого».
Митрополит Онуфрій розповів, що преподобний Онуфрій Великий довів свою вірність і любов Богу всім своїм життям.
"Преподобний Онуфрій Великий, як і інші пустельні отці, був готовий до свідчення всім своїм життям. Від нас Бог не вимагає великих жертв, але очікує одного – щоб ми приймали свого ближнього таким, яким він є. Не потрібно ставити умови: "якщо ти станеш краще, тоді я буду тебе терпіти. Інакше терпіти тебе не зможу"» Бог терпить всіх нас, хоча часом ми буваємо дуже грішними, навіть не помічаючи цього за собою. Гріховність людини визначається не його власним баченням, і не тим, що про нього думають інші, а тим моральним станом, в якому він знаходиться. Цей стан бачить в кожній людині тільки Бог. Завданням кожного з нас під час свого земного життя якраз і є – пізнання себе, очищення серця, щоб побачити і себе, і інших такими, якими нас задумав Господь», – уклав Предстоятель.
