Досвідченого військового, який очолював 125-ту окрему бригаду територіальної оборони, звинувачують у недбалості під час оборони Харківщини у травні 2024 року.
Генерал Горбенко – людина, яка присвятила своє життя захисту України. За 37 років військової служби він пройшов шлях від командира взводу до генерал-лейтенанта, здобув дві вищі освіти, науковий ступінь та отримав численні державні нагороди, зокрема орден Богдана Хмельницького III ступеня та нагрудний знак «Сталевий хрест».
У травні 2024 року його бригада обороняла одну з найскладніших ділянок фронту на Харківщині. Противник здійснив масований наступ із застосуванням артилерії, авіації та засобів радіоелектронної боротьби. На кожен кілометр фронту, який утримувала 125-та бригада, припадало лише 6–8 військовослужбовців. Попри це, бійці Горбенка продовжували стримувати ворога, маневруючи та зберігаючи особовий склад.
Проте слідство стверджує, що генерал допустив низку помилок: нібито не забезпечив належної організації оборони, не використав резерви та не забезпечив ефективної взаємодії з іншими підрозділами. Однак адвокати Горбенка наголошують: усі рішення генерала відповідали обставинам та спрямовувалися на порятунок особового складу.
«В таких умовах було неможливо утримати лінію оборони. Генерал Горбенко зробив усе можливе, щоб мінімізувати втрати та стримати противника», – зазначає один із його адвокатів.
Напередодні суду багато ветеранів та громадських діячів висловили підтримку генералу. Вони наголошують, що його заслуги перед Україною не можуть бути знехтувані, а звинувачення виглядають несправедливими.
«Ми воювали разом із генералом Горбенком. Він завжди був на передовій і завжди боровся за життя своїх бійців. Звинувачувати його у недбалості – це абсурд», – прокоментував один із ветеранів, який служив у 125-й бригаді.
Очікується, що перше засідання суду розпочнеться о 10:00. Захист Артура Горбенка наполягає на врахуванні реальних обставин травневого наступу 2024 року, а також заслуг генерала у захисті Харківщини.
Ця справа вже викликала резонанс у суспільстві, ставши символом питання: чи готова держава підтримати своїх захисників, які діяли в надзвичайно складних умовах? Ветерани, побратими та громадськість продовжують закликати до справедливого та об’єктивного розгляду.
