Хоча нині ситуація стабільніша, загроза нових ударів — особливо в осінньо-зимовий період — залишається. Ці виклики актуалізували потребу в надійних і децентралізованих джерелах електроенергії. Саме тому Україна поступово змінює підходи до виробництва електроенергії, роблячи ставку на безпечні, стійкі та екологічні рішення. Важливе місце у цьому новому балансі посідає вітрова енергетика — галузь, що має значний потенціал для швидкого розвитку та зміцнення енергетичної незалежності країни.

Як зазначив Станіслав Ігнатьєв, Голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики, «війна фактично декарбонізувала нашу країну».

«До 94% вугільної генерації знищено або суттєво пошкоджено. Видобуток вугілля майже зупинено. Є пошкодження об’єктів газової інфраструктури, хоча відновлення іде швидко. Різко зросла роль відновлюваної енергетики — як у розподіленій генерації, так і в нових проєктах», — зазначив він.

Станом на 2025 рік енергобаланс України складається більш як на 50% з атомної генерації. Через масштабні руйнування шахт і ТЕС частка теплоенергетики суттєво знизилася. Близько 5% припадає на сонячну енергетику (переважно завдяки приватним СЕС), а вітрова генерація вже досягає близько 2% і демонструє найшвидші темпи зростання серед усіх джерел.

Хоча вітрова енергетика поки що не займає велику частку в балансі, її стратегічне значення стрімко зростає. Саме ця генерація, на відміну від централізованої, менш вразлива до ракетних атак - через розосередженість об'єктів та складність їх виведення із ладу. Відтак, навіть в умовах війни на території України почали з’явилися нові проєкти, наголосив експерт: «Україна першою у світі збудувала вітропарк в умовах активних бойових дій — це проєкт DTEK на Миколаївщині. І це лише початок».

Згідно з Національним планом енергетичного переходу, до 2030 року частка ВДЕ має сягнути 25%. Вітрова енергетика повинна стати одним з основних драйверів цього процесу, й в України є відповідні можливості.

«Карпати, Одещина, північ України — це все регіони з великим вітровим потенціалом. І вони вже зараз стають точками енергетичного зростання», — додає Станіслав Ігнатьєв.

Однією з таких точок стало Закарпаття. Безпекова складова цього регіону відіграє ключову роль у впровадженні інвестиційних проєктів у сфері вітроенергетики. Саме тут компанія «УК Вітряні парки України» реалізує масштабні плани з будівництва до 1,5 ГВт потужностей — це одне з найамбітніших рішень у галузі відновлюваної енергетики в Україні.

«Анонсований раніше проєкт з будівництва 1,5 ГВт ВЕС у Закарпатській області можна реалізувати не менш ніж за 4,5–5 років», — зазначив генеральний директор компанії Владислав Єременко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

За словами топ-менеджера, для реалізації цієї мети критично важливим є розвиток власного виробництва. Релокований із Краматорська до м. Перечин єдиний в Україні виробник вітроенергетичного обладнання мегаватного класу — завод «Френдлі Вінд Технолоджі» — до 2026 року планує утричі збільшити потужність і вийти на виробництво до 100 вітротурбін на рік.

Крім того, уже найближчим часом буде завершено будівництво першої вітроелектростанції на Закарпатті потужністю 80 МВт, що стане першим кроком до реалізації великого інфраструктурного проєкту і важливою віхою на шляху до енергетичної децентралізації.

Таким чином, розвиток вітрової енергетики в Україні набуває особливого значення в умовах повномасштабного вторгнення рф. Попри виклики ворожої агресії, ми демонструємо здатність не лише відновлювати енергетичну інфраструктуру, а й створювати нові і стійкі рішення. З огляду на амбітні плани щодо збільшення частки відновлюваних джерел енергії, саме вітрова енергетика має всі шанси стати одним із ключових рушіїв сталого відновлення й розвитку енергетичного сектору України.